Газлайтинг ― це термін, який використовується для опису систематичних психологічних маніпуляцій, спрямованих на зміну сприйняття реальності іншою людиною для того, щоб викривити його на власну користь, тобто переконати людину в тому, що те, що відбувається, несправжнє, неіснуюче тощо. Це одна з можливих стратегій контролю у випадку системного насильства, яка має на меті беззастережний контроль над жертвою.
Термін «газлайтинг» походить від назви американського фільму 1944 року «Газове світло», який розповідає про психологічну маніпуляцію над дружиною головного героя, що призводить до того, що вона втрачає відчуття реальності у власному житті та вірить у те, що вона збожеволіла. На тлі цих почуттів вона починає думати, що в тому, що відбувається, є її провина.
«Газлайтинг» ― це наступні дії особи, яка чинить психологічне насильство:
- намагання переконати вас у тому, що ви психічно нестабільні, психічно хворі або неадекватні. Кривдник може говорити, що ви «божеволієте», повторювати, що ваш душевний стан викликає занепокоєння, страх, що те, що ви робите чи говорите, є ненормальним, що вам слід звернутися до психолога чи психіатра, що вам слід подбати про своє психічне здоров’я тощо;
- намагання переконати вас у тому, що те, що ви відчуваєте, не має значення, несправжнє, нісенітниця, що ви все перебільшуєте, занадто гостро реагуєте тощо;
- приниження ваших почуттів, емоцій та переживань. Кривдник може казати, що «ти занадто чутлива», відповідати на вашу стурбованість словами «я просто пожартував», «ти реагуєш занадто бурхливо, неадекватно», просити вас заспокоїтися, реагувати простіше, спокійніше тощо;
- намагання переконати вас у тому, що ви придумуєте або вигадуєте події та дії кривдника. Кривдник може стверджувати, що ви «все вигадуєте», говорити, що «цього не було», «я цього не говорив», «ти брешеш», «це не те, чим здається», « припини придумувати», «це тільки в твоїй голові» тощо;
- спроба скоригувати сприйняття та оцінку подій і спогади про те, що сталося. Наприклад, кривдник може сказати, що все було зовсім не так, як ви пам’ятаєте, що ви щось вигадуєте, що вам «треба перевірити пам’ять» тощо. Кривдник також може змінювати факти, намагаючись змусити вас повірити в те, що все відбувалося не так, як було насправді. Це додає плутанини та сумнівів у тому, що відбувається і як все є насправді, а також підриває впевненість у собі;
- заперечення своєї провини у вчиненні насильства, намагання переконати людей, що ви самі почали конфлікт, спровокували його, спричинили непорозуміння, брак комунікації тощо;
- приховування, переміщення або перенесення предметів в інше місце з наміром обдурити або заплутати іншу особу, або вчинення насильства на цій підставі. Пізніше кривдник може намагатися переконати вас, що ви загубили річ, самі поклали її не в те місце тощо;
- раптова зміна настрою та поведінки з агресивного та гнівного на лагідний та турботливий. Часто така зміна може бути спричинена появою третьої особи або просто для того, щоб ще більше заплутати людину, яка зазнала насильства, в почуттях і ситуаціях.
У ситуаціях газлайтингу кривдник намагається встановити відносини між «адекватними» та «неадекватними» особами, привласнюючи монополію на «істину» та «нормальність» собі. Постійно перебуваючи на місці «неадекватної» людини, ви дійсно можете почати відчувати, що «божеволієте», що з вами щось не так, що ви нецікаві, несексуальні, непривабливі тощо.
У випадку чоловічого насильства над жінками, кривдник може пояснювати невдоволення жінки предменструальним синдромом (ПМС).
Інколи для того, щоб посилити психологічну маніпуляцію кривдника, можуть бути використані інші люди. Наприклад, насильство може бути спрямоване на друга кривдника, який після акту насильства також може стверджувати, що нічого не було, що ви все вигадуєте тощо. Це може посилити відчуття, що ви «справді божеволієте» і більше не розумієте, що з вами відбувається. Людина, яка використовує газлайтинг як стратегію контролю, зазвичай залучає до психологічної маніпуляції спільних друзів та родичів, перетягуючи їх на свій бік, створюючи враження, що вона права, що вона, можливо, зазнає психологічного насильства, докорів з вашого боку тощо. Або, навпаки, кривдник може намагатися переконати вас у тому, що близькі вам люди та друзі бажають вам зла, налаштовують вас проти коханої людини або проти ваших стосунків, а тому ви не маєте їм довіряти, натомість повинні віддалитися від них, припинити з ними спілкуватися, ставити під сумнів їхню думку тощо.
Це природньо ― відчувати занепокоєння і розгубленість, напругу, невпевненість у своїх діях і почуттях, коли ви стаєте жертвою таких психологічних маніпуляцій. Іноді може здаватися, що ви «божеволієте» і вже не знаєте, що є правдою, і що відбувається насправді. Це все нормальні відчуття в такій ситуації, тому не лякайтеся і довіряйте своїм судженням.
Якщо ви стикаєтеся з цими та подібними діями з боку коханої людини, можливо, ви переживаєте психологічне насильство і вже потрапили в пастку психологічних маніпуляцій кривдника. Пам’ятайте, що ваше ставлення та почуття є важливими та значущими. Ніхто не має права так поводитися з вами проти вашої волі.
Що ви можете зробити?
- Визначити систематичність психологічних маніпуляцій та ідентифікувати їх як насильство над вами. Не намагайтеся виправдати таку поведінку. Навпаки, зрозумійте, що ви не несете за це відповідальності, а кривдник робить це добровільно, щоб контролювати вас і вашу поведінку.
- Зберігайте спокій, не намагайтеся заперечувати, виправдовувати чи аргументувати свою думку, точку зору чи оцінку ситуації. Зведіть до мінімуму будь-яку конфронтацію та дискусію. У разі системних психологічних маніпуляцій намагання пояснити, що ви відчуваєте і що думаєте, може призвести до посилення проявів насильства щодо вас.
- Запитайте себе, що ви насправді думаєте про те, що відбувається, що ви відчуваєте. Довіряйте власним судженням і сприйняттю ситуації. Якщо у вас є можливість, ведіть щоденник, записуйте, що сталося, що ви відчуваєте, що думаєте. Ці записи можуть згодом стати цінним доказом того, що насильство має систематичний характер. Якщо ви підозрюєте, що ці записи може знайти і прочитати кривдник, заздалегідь подбайте про те, щоб він не знав про них і не бачив, як ви робите записи.
- Не чекайте, поки ситуація погіршиться, зверніться по допомогу.
- Зверніться за допомогою та підтримкою до близьких. Поділіться тим, що відбувається, з рідними та близькими. З одного боку, виговоритися ― це завжди полегшення, до того ж вони можуть допомогти вам побачити, що відбувається насправді. З іншого боку, найближчі люди будуть знати, що коїться, і зможуть надати вам допомогу, якщо вона знадобиться в майбутньому. Крім того, якщо вони знатимуть про психологічні маніпуляції кривдника, вони не «клюнуть» і не підтримають кривдника, коли/якщо він намагатиметься втягнути ваших близьких у свої маніпуляції.
- Якщо у вас є можливість, розірвіть стосунки. Ситуація, швидше за все, буде погіршуватися. Якщо ви вирішили піти, подбайте про власну безпеку. Психологічні маніпуляції можуть посилитися або навіть перерости в інші форми насильства (наприклад, фізичне), коли кривдник зрозуміє, що ви хочете піти.
- Подбайте про своє психічне здоров’я. Зверніться за психологічною підтримкою.
