Visų reikalas

Інформація

Як говорити з дітьми про насильство?

Якщо ваші діти бачили і досі бачать насильство вдома, дуже важливо поговорити з ними про це, навіть якщо це дуже важко. Багато людей, які зазнали насильства, не хочуть говорити про це з дітьми. Може здатися, що безпечніше було б зробити вигляд, що нічого не відбувається. Але діти все бачать і розуміють, тому досить часто звинувачують у насильстві себе.

Як почуваються діти, коли бачать насильство у стосунках?

  • Безпорадними, оскільки не можуть зупинити насильство
  • Самотніми, оскільки їм здається, що тільки вони переживають це
  • Розгубленими, оскільки не розуміють, чому це відбувається
  • Злими, бо насильство не повинно відбуватися
  • Винними, оскільки звинувачують себе в насильстві
  • Наляканими, бо бояться втратити батьків, постраждати самі або що про це дізнаються їхні друзі
  • Засмученими, бо вони втрачають можливість просто бути дітьми

Що ви можете зробити?

  • Перш за все, запитати, що вони відчувають, і спробувати по-справжньому почути і зрозуміти їх.
  • Дозволити їм розповісти, що вони відчувають по відношенню до кривдника
  • Запевнити їх, що насильство не є їхньою провиною, і сказати, що ви любите їх і хочете їх захистити
  • Визнати їхні почуття та право відчувати гнів, страх, сум
  • Розуміти, що вони можливо не захочуть говорити одразу
  • Завжди бути спокійними та поважати дітей.
  • Подумати про те, щоб звернутися до дитячого психолога
  • Мати структурований розпорядок дня

 

Що повинні знати діти, які зазнають насильства з боку батьків?

Що насильство не є нормою і що це не їхня провина; що відчувати страх ― це нормально; що ви завжди готові вислухати їх; що вони можуть вільно розповісти вам про свої почуття; що ви співчуваєте тому, що вони змушені були пережити; що вони нічого не могли зробити, щоб запобігти насильству; що вони не заслуговують на подібне в своїй сім’ї, що ви захистите їх.

Якщо ви не будете говорити про насильство з дітьми, насильство буде ігноруватися або вдаватиметься, що нічого не відбувається, тоді діти можуть подумати, що насильство ― це норма, вони можуть почуватися розгубленими, звинувачувати себе, ховатися, заперечувати і не хотіти висловлювати свої почуття. Вони можуть відчувати себе ізольованими від своїх друзів, навчитися не говорити про насильство, мати нереалістичні уявлення про причини насильства.