Visų reikalas

Інформація

Як розпізнати, що дитина зазнає насильства?

Насильство в домашньому середовищі негативно впливає на розвиток дітей молодшого віку (до 14 років) і має довготривалі наслідки на їхню поведінку. Неповнолітні не здатні обирати більш здорове середовище та жити самостійно, тому саме дорослі повинні забезпечити їм захист від насильства та повноцінне дитинство. Якщо їх ігнорувати, насильство триватиме, і дитина все більше наражатиметься на небезпеку.

Насильство над дітьми

Існує чотири типи насильства над дітьми

  1. Фізичне насильство ― це навмисне заподіяння фізичного болю дитині або спроба зробити це. Фізичне насильство включає в себе удари руками та предметами, штовхання, смикання за волосся, підніжки, аби дитина впала, стусани, припікання, кусання, катування шляхом примусу до важкої праці та нанесення тілесних покарань цими способами, а також будь-які інші способи заподіяння фізичного болю.
  2. Сексуальне насильство ― це експлуатація особи, яка не досягла 16-річного віку, для задоволення власних сексуальних потреб або потреб іншої особи. Сексуальне насильство включає демонстрацію відверто сексуальних текстів, зображень, фільмів, втягнення дитини в порнографію або проституцію, примушування дитини розглядати статеві органи дорослої людини або демонструвати власні статеві органи, вчинення з дитиною статевого акту вагінально, анально, орально, введення предметів у статеві органи, дотики з метою задоволення статевої пристрасті (поцілунки, пестощі, дотики тощо), а також примушування дитини до вчинення вищезазначених дій.
  3. Психологічне насильство ― це навмисне та систематичне підривання емоційного стану дитини: знущання, крики, приниження, ігнорування, погрози застосування фізичної сили, обмеження соціальної активності (наприклад, заборона дитині відвідувати заходи, спілкуватися з іншими людьми, відвідувати гуртки), інші форми контролю за поведінкою, непослідовне батьківство.
  4. Нехтування ― це нездатність задовольнити основні фізичні, емоційні та соціальні потреби дитини. Нехтування може включати недбале ставлення до харчування дитини, її надмірної ваги, гігієни, лікування хронічних захворювань, зламаних зубів, дозвіл на вживання алкоголю, тютюну або наркотиків, приділення занадто мало уваги емоційному благополуччю дитини або обмеження освітніх можливостей дитини, наприклад, не дозволяючи їй ходити до школи.

Якщо один з батьків у сім’ї застосовує насильство по відношенню до іншого, дитина, яка є свідком насильства, також завжди розглядається як жертва. Коли дитина змушена спостерігати насильство над близькою людиною, яка піклується про неї, у неї відбуваються поведінкові зміни, характерні для дитини, яка безпосередньо зазнала насильства. Дитина відчуває напругу в сім’ї, тривога і біль дорослого, який зазнав насильства, передається дитині, і вона вчиться у кривдника вирішувати проблеми за допомогою насильства. Таким чином, навіть якщо дитину не б’ють і не піддають сексуальному насильству, наслідки психологічного насильства неминучі. Більше того, фізичне насильство, спрямоване на дорослого вдома, є ознакою того, що насильство може бути застосоване до дитини в майбутньому.

Як розпізнати, що дитина зазнає насильства?

Вихователі та вчителі дитячих садків одними з перших помічають і розпізнають ознаки насильства. Наприклад, вчителі початкових класів мають унікальну можливість постійно спостерігати за взаємодією дитини з однокласниками та особливостями розвитку, які сімейний лікар або стоматолог навряд чи помітять під час короткого візиту.

Ознаки того, що маленька дитина зазнає насильства.

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Фізичні і та інші зовнішні ознаки:

  • садна, подряпини, що кровоточать;
  • синці на сідницях, боках, руках, животі, ступнях, роті, навколо очей, вух та очей;
  • сліди на тілі, спричинені мотузкою, шнуром, зубами та іншими незвичними предметами, які не можуть бути спричинені випадковістю;
  • біль в окремих частинах тіла;
  • ознаки самоушкодження;
  • психосоматичні розлади (постійний головний біль, біль у животі, проблеми з сечовим міхуром).

Поведінкові ознаки:

  • страх, тривожність;
  • порушення сну, нічні кошмари;
  • низька самооцінка
  • труднощі з навчанням;
  • симптоми депресії;
  • агресивна поведінка, схильність задирати інших та вступати в бійки;
  • пошкодження предметів;
  • надзвичайно слухняна поведінка;
  • страх перед конкретною людиною;
  • страх розлуки;
  • думки та розмови про самоушкодження.

 

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО

Фізичні і та інші зовнішні ознаки:

  • садна та подряпини в інтимних місцях;
  • вагітність;
  • безпричинна кровотеча зі статевих органів або ануса;
  • набряк, біль, свербіж та аномальні виділення зі статевих органів;
  • болісне сечовипускання;
  • рани в ротовій порожнині та на губах.

Поведінкові ознаки:

  • дії сексуального характеру під час гри;
  • малюнки сексуального характеру;
  • мова або жести сексуального характеру;
  • невідповідні віку широкі знання про сексуальність;
  • розповідь про сексуальне насильство;
  • страх перед певною статтю або конкретною людиною;
  • сексуально агресивна поведінка.

 

ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Фізичні і та інші зовнішні ознаки:

  • ознаки самоушкодження, наприклад, порізи на руках чи ногах;
  • психосоматичні розлади (постійні головні болі, болі в животі, проблеми з сечовим міхуром тощо).

 

Поведінкові ознаки:

  • апатія, небажання займатися діяльністю, яка є нормальною для їхніх однолітків;
  • уникнення контактів з іншими дітьми, соціальна ізоляція;
  • низька самооцінка;
  • труднощі у навчанні;
  • порушення розвитку;
  • думки та розмови про самоушкодження;
  • самоушкодження;
  • страх, тривога;
  • постійний поганий настрій;
  • агресивна поведінка, схильність задирати інших, вступати в бійки;
  • надмірна чутливість до оточення;
  • скарги на булінг;
  • порушення апетиту.

 

НЕХТУВАННЯ

Фізичні і та інші зовнішні ознаки:

  • невідповідний одяг;
  • незмінні повні підгузки;
  • затримка фізичного розвитку;
  • брудний, порваний одяг, довгі нігті, брудні вуха, жирне волосся, брудна шкіра;
  • багато каріозних зубів;
  • часті хвороби.

 

Поведінкові ознаки:

  • постійний голод;
  • затримка емоційного та психологічного розвитку;
  • хронічне недосипання;
  • часті пропуски занять у дитячому садку, пропуски уроків;
  • бродяжництво;
  • відсутність гігієнічних навичок.