Visų reikalas

Інформація

Збір даних та відстеження змін

Ретельний, якісний аналіз ставлення шкільної спільноти, що враховує гендерні упередження, визнання різних видів насильства та досвід учнів у школі, є важливим кроком на шляху до безпечнішого середовища в школі. Ретельний аналіз ситуації, що склалася, може допомогти краще зрозуміти масштаби проблеми, її специфіку та можливі шляхи вирішення.

Хто найчастіше зазнає насильства в нашій школі? Хто найчастіше вчиняє насильство і чому? Наскільки поширеним у школі є булінг, пов’язаний з гендером та сексуальною орієнтацією? У якому просторі школи чи онлайн-просторі найчастіше трапляються насильницькі ситуації? Чи є в школі учні, які зазнають або стають свідками насильства в близькому оточенні?

Рекомендовані дії:

Перегляньте вже зібрані дані про гендерно зумовлене насильство, які можуть бути корисними для запобігання гендерно зумовленому насильству у вашій школі.

  • Чи траплялися у вашій школі насильницькі ситуації, бійки, знущання, крадіжки чи інші правопорушення? Скільки випадків було зафіксовано, як ця кількість змінювалася з роками?
  • Де і коли у вашій школі трапляються випадки насильства та цькування? Чи існують загальні тенденції щодо таких ситуацій?
  • Чи є в школі діти та молодь, які живуть у насильницькому середовищі, або члени їхніх родин зазнають насильства в близькому оточенні?
  • Оцініть випадки насильства та булінгу через гендерну призму. Хто був агресором/жертвою в таких ситуаціях: хлопці чи дівчата?
  • Оцініть причини виникнення таких ситуацій. Чи були ситуації, пов’язані з натяками на чиюсь сексуальну орієнтацію (явну чи приховану) або сексуальну ідентичність?
  • Скільки учнів зверталися до шкільного психолога або соціального працівника після таких ситуацій?
  • Скільки таких випадків було пов’язано з насильством або булінгом на ґрунті гендеру та сексуальної орієнтації? Скільки із зафіксованих насильницьких ситуацій можна класифікувати як сексуальні домагання?

Відповіді на ці питання можуть допомогти оцінити, наскільки поширеним є гендерно зумовлене насильство у вашій школі, які групи учнів найчастіше зазнають насильства і які групи є агресорами. Такі контрольні запитання також можуть допомогти визначити, якої саме інформації про насильницькі ситуації бракує. Потім ви можете заповнити ці прогалини, проводячи опитування або збираючи фокус-групи, організовуючи зустрічі та дискусії між вчителями, іншими працівниками школи, учнями та їхніми батьками/опікунами. Переконайтеся, що інформація регулярно оновлюється, а зміни постійно оцінюються. Чітко визначте очікувані зміни та те, що вважатиметься позитивними змінами.

Ознайомтеся з відповідними загальнодержавними даними.

Результати національних опитувань і досліджень щодо насильства, булінгу та ставлення до них також можуть бути корисними при оцінюванні ситуації у вашій школі, особливо з огляду на той факт, що про багато випадків насильства та булінгу не повідомляють ані в школі, ані в інших середовищах. Наприклад, дослідження щодо частоти гомофобних образ у литовських школах або поширеності сексуальних домагань, з якими стикаються жінки та дівчата в Європейському Союзі, можуть допомогти зрозуміти ширшу картину гендерно зумовленого насильства, яка неминуче охоплює кожну школу.

Оцініть упередженість шкільної громади щодо гендеру та міжособистісних стосунків. Інформація про упередженість може бути корисним інструментом при оцінці поширеності гендерно зумовленого насильства у вашій школі та атмосфери, в якій працюють і навчаються члени вашої громади. Гендерно зумовлене насильство та булінг так поширені, тому що наше суспільство нормалізувало їх, і багато людей схильні виправдовувати або навіть заплющувати очі на такі ситуації. У середовищі, де процвітають гендерні стереотипи, гендерно зумовлене насильство та булінг також можуть процвітати. Ставлячи нашій громаді питання на кшталт «чи є хлопці кращими лідерами, за дівчат?», «чи є у чоловіків природна схильність до агресивних дій?» або «чи нормально кричати на свою дівчину, якщо ти розсердився чи ревнуєш, або вона поводиться не так, як тобі хочеться?», ми маємо можливість зрозуміти, які упередження впливають на поведінку її членів у повсякденних ситуаціях.

Зразок анкети для такого опитування та додаткову інформацію про методологію, організацію та аналіз даних можна знайти в Лабораторія рівності: посібник зі створення безпечного середовища в школі.

Створіть механізм реєстрації випадків насильства та сприяйте належному реагуванню з боку шкільної спільноти.

Якщо на даний момент у вашій школі не існує системи фіксації випадків насильства, створіть папку або електронний документ (за потреби використовуйте перелічені вище питання), в якому будуть фіксуватися такі випадки, а також час і місце їх виникнення, тип насильства або булінгу (тобто, що саме сталося) та реакція шкільної спільноти на них. З’ясуйте, чи існує у вашій школі механізм, за допомогою якого учні та працівники школи можуть анонімно повідомляти про випадки насильства та булінгу. Для такого механізму підходять як паперові форми (з безпечним місцем для зберігання), так і електронні форми. Визначте особу, відповідальну за розгляд та розслідування таких заяв, а також модель забезпечення конфіденційності зібраних даних. Важливо переконатися, що всі члени шкільної спільноти знають, як користуватися цим механізмом і що буде зроблено з отриманими заявами. Важливо також донести до всіх членів шкільної спільноти думку про те, що безпечне середовище в школі – це відповідальність кожного її члена, тому повідомляти про випадки насильства та булінгу, які трапилися з вами або свідками яких ви стали, є надзвичайно важливим обов’язком.

Забезпечте конфіденційність інформації про випадки насильства.

Під час роботи з попередження насильства, аналізу даних та підготовки опитувань особиста інформація про тих, хто зазнав насильства, вчинив його або повідомив про нього, має залишатися конфіденційною.

Пам’ятайте, що з насильством і булінгом у школі стикаються не лише учні, а й працівники школи.

Беручи до уваги той факт, що 55% жінок і дівчат старше 15 років хоча б раз у житті зазнавали сексуальних домагань, а за даними 2019 року, кожна четверта (25%) жінка в Литві зазнає або зазнала насильства в близькому оточенні, маємо визнати, що майже в кожній школі є люди, які зазнають гендерно зумовленого насильства. Не виключайте, що сексуальні домагання та психологічне насильство можуть траплятися і серед працівників школи, і подумайте, чи доступні працівникам школи механізми анонімного повідомлення про такі інциденти.