Якщо ви зазнали сексуального насильства, важливо розуміти, що це не ваша провина і вам не повинно бути соромно. Хоча відповідальність за злочин несе лише кривдник, від ваших подальших дій може залежати, чи буде він покараний. Існують організації, що завжди готові прийти вам на допомогу, там працюють фахівці, які навчені реагувати на випадки сексуального насильства і знають, як допомогти людям, котрі зазнали сексуального насильства.

Що таке сексуальне насильство?

Сексуальне насильство ― це будь-який акт задоволення сексуальних потреб з іншою особою проти її волі, незалежно від міжособистісних стосунків між жертвою та насильником. Сексуальне насильство може бути скоєне членами сім’ї, родичами, інтимними партнерами або зовсім незнайомими людьми. Кримінальний кодекс (статті 149, 150 і 151) передбачає кримінальну відповідальність за зґвалтування, сексуальне насильство і сексуальне розбещення.

Зґвалтування ― це статевий акт з особою всупереч її волі із застосуванням фізичного насильства або погрози його негайного застосування, позбавленням потерпілої особи можливості чинити опір іншим способом або з використанням безпорадного стану жертви..

Сексуальний напад ― це задоволення особою свого статевого бажання з іншою особою всупереч її волі шляхом анального, орального або іншого фізичного контакту із застосуванням фізичної сили чи погрози її негайного застосування або іншим чином, що позбавляє потерпілу особу можливості чинити опір, або з використанням безпорадного стану жертви.

Сексуальне зловживання означає примушування особи до вступу в статевий зв’язок (або задоволення сексуального бажання іншим способом) з кривдником або іншою особою через погрозу застосування насильства, використання іншого психологічного примусу або з використанням уразливого стану потерпілої особи.

Чи було це сексуальним насильством?

Фахівці, які допомагають жертвам сексуального насильства, підрахували, що інформація про лише один з чотирьох випадків сексуального насильства потрапляє до поліції. Це означає, що інші три особи з різних причин так і не наважуються розповісти про те, що трапилося. Після пережитого сексуального насильства буває важко оцінити те, що сталося, розібратися у власних емоціях і вирішити, що робити далі. Часто жертва сексуального насильства навіть намагається виправдати дії кривдника або ігнорувати завдану шкоду, щоб полегшити собі повернення до повсякденного життя. Це нормальна реакція на травматичний досвід. Однак, якщо проблему не вирішувати, вона призводить жертву до ще більш важкого емоційного стану, а кривдник залишається безкарним і може продовжувати скоювати злочини.

Якщо ви маєте сумніви, що те, що з вами сталося, було сексуальним насильством, поставте собі кілька запитань.

• Чи ти не занадто молодий, щоб дати згоду на секс? Згідно з литовським законодавством, особа, яка не досягла 16-річного віку, не може дати згоду на статеві зносини, тому задоволення будь-яких сексуальних бажань з нею є кримінальним злочином. Це карається позбавленням волі на строк від двох до п’ятнадцяти років, залежно від віку жертви та характеру злочину.
• Чи ви були здатні дати згоду на статевий акт? Людина в безпорадному стані не може дати згоду. Потерпіла особа вважається в безпорадному стані, якщо вона є неповнолітньою (до 14 років), недієздатною (має фізичні або психічні вади, через які не усвідомлює дій, що з нею здійснюються), не може чинити опір, а особа, яка вчинила зґвалтування або сексуальне насильство, знає про це і користується ситуацією, що склалася. Сильне сп’яніння від алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або інших психоактивних речовин також може розглядатися як безпорадний стан, якщо ступінь сп’яніння позбавляє особу можливості сприймати навколишню обстановку або чинити опір. Якщо одна або декілька з вищезазначених обставин заважали вам діяти самостійно, ви не могли дати згоду на статеві зносини.
• Чи була ваша згода на секс дана не добровільно? Згоди недостатньо ― це має бути проактивна дія. Для отримання згоди часто використовують маніпуляції або погрози силою (наприклад, інтимний партнер намагається переконати вас, що ваш обов’язок ― задовольнити його пристрасть), але статевий акт після такої примусової згоди є сексуальним насильством. Якщо ви дали згоду на статевий акт, щоб уникнути наслідків своєї відмови, вашу свободу і цілісність у прийнятті сексуальних рішень було порушено.
• Чи були порушені ваші кордони? Тільки ви можете вирішувати, що ви хочете робити, і згода на одну дію не означає, що ви згодні на всі. Наприклад, згода на поцілунок не означає ще й згоду на оральний секс. Межі, які ви окреслили, можуть змінюватися, тому ви маєте право відмовитися від продовження в будь-який момент, і ваше рішення повинні поважати. Якщо статевий партнер не зупинився, коли ви висловили бажання зупинитися, коли ви повідомили про біль тощо, акт став примусовим з моменту вашої відмови.
• Чи пам’ятаєте ви, що сталося? Можливо, ви були оглушені або спали ― інколи втрата пам’яті є реакцією організму на травматичну подію. Якщо ви підозрюєте, що зазнали сексуального насильства, але не можете пригадати всіх деталей, не ігноруйте свою занепокоєність і якнайшвидше зверніться по допомогу ― фахівці розслідують інцидент, допоможуть ідентифікувати злочин і нададуть вам необхідну допомогу.

Що робити, якщо ви зазнали сексуального насильства?

• Подбайте про свою безпеку. Забезпечення вашої безпеки є пріоритетом. Якщо ви зазнали сексуального насильства, не залишайтеся з кривдником і спробуйте якнайшвидше покинути це місце. Найкраще це зробити, коли насильник вийшов або спить. Якнайшвидше зверніться по допомогу. Якщо ви зазнаєте тривалого насильства і вирішили піти з дому, спробуйте зробити це, коли кривдника немає вдома, взявши з собою дітей і найнеобхідніші речі: гроші, ключі, свої документи і документи ваших дітей (свідоцтва про народження, водійське посвідчення, документи про страхування автомобіля, дебетові та кредитні картки, документи особистого страхування, документи про розлучення, якщо ви перебуваєте в процесі розлучення), змінний одяг, медикаменти. Найголовніше ― переконатися, що кривдник не зможе завдати вам шкоди, поки ви не покличете на допомогу. Не бійтеся просити рідних про підтримку ― ви не повинні проходити через весь процес наодинці.
• Зателефонуйте за номером екстреної допомоги 112. Ми завжди рекомендуємо спочатку звернутися в поліцію. Особа, яка вчинила злочин, може продовжувати чинити насильство щодо вас або інших, втікати, ховатися та знищувати важливі докази. Найближчий поліцейський екіпаж першочергово забезпечить вашу безпеку, переконавшись, що злочинець не зможе наблизитися до вас або спробувати зв’язатися з вами. Поліцейські навчені надавати першу медичну допомогу і зможуть допомогти вам до прибуття на місце події медиків або до доправлення вас до відповідного медичного закладу.
• Зберігайте докази. Щоб згодом довести провину кривдника, варто подумати про докази якомога раніше, поки на тілі та одязі ще залишилися сліди інциденту. Єдиним доказом може бути висновок експерта (окрім свідчень жертви), тому найкраще звернутися до поліції протягом перших 24 годин, не приймаючи душ, не чистячи зубів і не займаючись сексом. Якщо це можливо, покладіть одяг та інші докази (наприклад, використаний презерватив, серветку, одяг або ганчірку) у паперові пакети, оскільки поліетиленові пакети можуть знищити докази. Як би неприємно це не було і як би сильно вам не хотілося помитися, пам’ятайте, що це може дуже ускладнити розслідування.
• Зверніться по медичну допомогу. Якщо ви відчуваєте сильний біль або кровотечу зі статевих органів чи ануса, спершу зверніться до відділення невідкладної допомоги медичного закладу. Там вам нададуть невідкладну медичну допомогу, візьмуть зразки для аналізів і спробують запобігти вагітності та інфекціям, що передаються статевим шляхом. Медичні працівники зобов’язані повідомляти в поліцію про осіб, чиї травми можуть бути пов’язані зі злочином, тому поліція одразу ж вирушить до медичного закладу.
• Зверніться за психіатричною та психологічною допомогою. Найбільша шкода від сексуального насильства ― психологічна: тривожні розлади, депресія, посттравматичний стресовий розлад, розлади харчової поведінки, легше потрапити в залежність від алкоголю чи наркотичних речовин. Психологічні проблеми, спричинені травмою, можуть тривати все життя, тому дуже важливо почати говорити про них якомога раніше. Для надання консультацій постраждалим від сексуального насильства існують спеціалізовані центри комплексної підтримки, але ви також можете звернутися до приватних клінік або центрів психічного здоров’я при медичних установах. Якщо ви не відчуваєте себе комфортно зі своїм психологом та/або психіатром, не бійтеся змінити їх, адже відвідування призначені для того, щоб допомогти вам, а не для того, щоб погіршити ваше самопочуття.